Матвійчук Василь Григорович народився 19 березня 1994 року у селі Самгородок у родині Григорія Івановича та Зіновії Володимирівни Матвійчуків.
Дитячі і юнацькі роки провів у рідному селі.
У 2000 році пішов до 1 класу Самгородоцької середньої загальноосвітньої школи, 11 класів якої закінчив у 2011 році.
Після закінчення школи вступив на навчання у Козятинське міжрегіональне вище професійне училище залізничного транспорту, де здобув спеціальність «штукатура та лицювальника-плиточника».
У 2012 році був призваний на військову строкову службу до Національної гвардії України, яка проходила у м. Київ.
Після проходження служби, працював різноробочим.
У 2016 році зустрів свою кохану Катерину, молоді люди одружилися, згодом у їхній сім’ї народився син Матвій.
У 2017 році Василь підписав контракт та продовжив військову службу у м. Гостомель Київської області.
Після початку повномасштабного вторгнення, разом зі своїми побратимами стояв на захисті Київської області, згодом Донецької. Був нагороджений:
- Нагрудним знаком «За доблесну службу»
- Відзнакою «Захисник Рубіжного»
- Орденом «За мужність» ІІІ ступеня
- медаллю «За оборону рідної держави»
- Нагрудним знаком «Хрест хоробрих».
Командир інженерно-саперного взводу 1-го батальйону оперативного призначення старший лейтенант військової частини 3018 Національної Гвардії України, Василь Матвійчук, помер 14 червня 2026 року внаслідок поранення, отриманого 13 червня 2026 року в населеному пункті Іверське Краматорського р-ну Донецької області, під час виконання обов’язків пов’язаних із захистом Батьківщини.
