Марчук Руслан Вікторович народився 10 серпня 1979 року у селі Корделівка Калинівського району Вінницької області.
Дитячі роки провів у рідному селі.
Навчався у Корделівській школі, 9 класів якої закінчив у 1993 році.
Після закінчення школи вступив на навчання у Барське професійно-технічне училище, де здобув спеціальність «електрогазозварювальника».
Проходив військову строкову службу.
У 1999 році одружився. Подружжя Марчуків народило та виховало трьох синів – Станіслава, Віктора та Олексія.
Руслан Вікторович працював за своєю професією у СВК «Дружба» с. Миколаївка, Козятинському м’ясокомбінаті, Юзефо-Миколаївському цукровому заводі. До 2023 року проживав у с. Великий Степ, потім переїхав у с. Широка Гребля.
Після початку повномасштабного вторгнення, у березні 2022 року добровільно став на захист держави.
Солдат Марчук Руслан Вікторович під час несення служби був нагороджений медаллю «Ветеран війни – учасник бойових дій». У 2025 році під час бойових дій у районі н.п. Вовчанськ Харківської області більше трьох місяців перебував у сірій зоні без зв’язку зі своїм підрозділом, вважався зниклим безвісти, проте зміг вижити та повернутися до своїх. Пройшовши реабілітацію повернувся до служби на передовій. Був нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня та відзнакою «ХРЕСТ ПОВІТРЯНИХ СИЛ».
Солдат, стрілець 3-го відділення 3-го взводу 3-ої роти 2-го охорони військової частини А4439 Збройних Сил України, Руслан Марчук гідно виконуючи свій військовий обов’язок, загинув 25 травня 2026 року в районі населеного пункту Миропілля Сумського району Сумської області.
Йому назавжди 46…
