Олександр Віталійович Машевський народився 03 червня 1983 року у селі Широка Гребля у родині Віталія Олександровича та Марії Степанівни Машевських. Все дитинство та юність провів у рідному селі. Після закінчення навчання у місцевій школі, пройшов строковий військовий вишкіл та продовжив службу за контрактом в окремому полку спеціального призначення Внутрішніх військ МВС України «Ягуар» (нині 14-та бригада НГУ ім. Івана Богуна). Закінчив заочне навчання у Вінницькому національному аграрному університеті та здобув спеціальність «агроном». Згодом одружився з коханою Анжелікою, разом виховували двох донечок - Вікторію та Іринку. Жили, любили, мріяли, планували…
Олександр міг стати хорошим агрономом, бо відчував землю усією душею, любив дивитися як із зернятка проростає життя. Втім, долею йому судилося зовсім інше. Він присвятив себе захисту Батьківщини, і як би важко не було, від виконання свого обов’язку ніколи не відступив. Бо мав чітке уявлення, що таке чоловіча гідність та честь.
Свій бойовий шлях Олександр Машевський (позивний «Машаня») розпочав у 2014 році, пройшовши кілька ротацій у гарячих точках АТО/ООС. Та вже з перших днів повномасштабного вторгнення він перебував на передовій разом із побратимами з 14-ї бригади оперативного призначення НГУ ім. Івана Богуна «Червона калина».
У званні майстер-сержанта, виконував обов'язки заступника командира взводу матеріально-технічного забезпечення 2-го батальйону оперативного призначення «Фенікс» 1-го корпусу НГУ «Азов».
Захищав Київ, брав участь у запеклих боях на Донецькому та Запорізькому напрямках. Мав численні грамоти та подяки від командування бригади за професіоналізм і сумлінну службу.
13 грудня 2025 року під час ворожого обстрілу дронами «Герань-3» Олександр отримав важке поранення. 14 грудня його серце зупинилося назавжди.
Йому навіки 42…
Нагороди:
Відзнака «ЗА УЧАСТЬ В АНТИТЕРОРИСТИЧНИІЙ ОПЕРАЦІЇ»
