28 лютого 2023 року Самгородоцька громада провела в останню путь Героя Леоніда ГАЛАЙЧУКА - справжнього патріота, який став до боротьби за вільну, демократичну, чесну Україну, віддавши найдорожче, що мав, - своє життя…
Галайчук Леонід Васильович народився 20 серпня 1976 року у с. Блажіївка в сім’ї Василя Леонідовича та Лідії Степанівни Галайчуків.
З вересня 1983 року до травня 1991 року навчався у Блажіївській загальноосвітній школі. Після закінчення 9 класу продовжив навчання у Зозулинецькій середній загальноосвітній школі. У 1993 році вступив до Гущинецького вищого професійного училища.
Протягом 1994-1996 р.р. проходив військову службу у лавах Збройних Сил України. Після строкової служби працював у СФГ «Фортуна» с. Блажіївка.
У 1999 році поєднав долю із коханою Людмилою. Народились дві прекрасні донечки Віра та Аня.
З 2000 року працював водієм у СТОВ « Хлібороб» с. Зозулинці.
Протягом 2014-2015 років проходив військову службу у зоні АТО.
Від початку повномасштабного вторгнення росії в Україну був мобілізований на службу.
Служив у 59 бригаді, окремому 10 батальйоні 1 механізованої роти. Воював на Миколаївському та Херсонському напрямках. Отримав декілька контузій.
Лікувався у Вінницькому шпиталі та проходив реабілітацію в м.Хмільник.
Після лікування потрапив на Східний фронт. Відбув декілька ротацій на нульових позиціях. На останній ротації отримав сильне поранення. Майже самотужки вибрався з лінії вогню. Потрапив у шпиталь м. Дніпра. Потім був переведений в обласну лікарню ім. М. Пирогова, де переніс 5 операцій. Мужньо до останнього боровся за життя. Та на жаль, 26 лютого 2023 року на 46 році життя перестало битися героїчне серце. 27 лютого 2023 року Герой повернувся назавжди на свою маленьку Батьківщину – у село Блажіївку. Земляки зустрічали Героя на колінах, створивши коридор шани.
Він був справжній патріот Батьківщини. Воїн Світла, який до останнього подиху виявляв стійкість, мужність і любов до України, її народу та власної сім’ї, піднявся до Небесної когорти Героїв заради переможного миру і процвітання рідної землі.
Віддати шану мужньому захиснику України прийшли близькі, друзі, знайомі та вдячні земляки. В останню путь Героя провели, встеливши квітами дорогу від будинку, де проживав Леонід ГАЛАЙЧУК, до храму Покрови Божої Матері, де відбулось заупокійне богослужіння за українським воїном, до кладовища в с.Блажіївка, де пройшов мітинг-реквієм, на якому від усіх громадян висловили щирі співчуття сім’ї, родичам, близьким та друзям з приводу передчасної смерті земляка та Героя – сільський голова - Сергій Лановик та класний керівник Леоніда – Мотуз Людмила Петрівна.
Із військовими почестями загиблого воїна провели в останню земну дорогу. На його честь прозвучав військовий салют, а тіло віддали землі під звуки Державного Гімну України.
З Героєм назавжди прощались батьки, дружина, діти, родичі, друзі, однокласники, побратими, колеги, близькі та усі, в чиєму житті він залишив слід.
Приносимо свої щирі співчуття рідним та близьким, друзям та товаришам по службі. Низький уклін батькам! Ми розділяємо з вами ваше горе та підтримуємо вас.
Герої не вмирають! Вони просто перестають бути поруч. Відлітають….. Тихенько і не попрощавшись. Можливо, тому, що не збирались помирати. Мали плани, хотіли любити, працювати, радіти життю. Не судилось……Стають зірками в небі. Янголами-охоронцями.
