Діти під час війни: як батькам допомогти дитині пережити страх і стрес в Україні.
Війна змінила життя мільйонів українських родин. Повітряні тривоги, вибухи, вимушені переїзди, розлука з близькими, постійні новини та невизначеність стали частиною реальності, у якій сьогодні зростають українські діти.
Навіть якщо дитина мало говорить про війну, це не означає, що вона не переживає. Стрес може проявлятися по-різному: дитина може стати мовчазною або дратівливою, частіше плакати, боятися залишатися сама, погано спати, втрачати інтерес до навчання чи улюблених занять.
У цей час найбільшою опорою для дитини залишаються близькі дорослі.
Як батьки можуть допомогти?
????Говоріть із дитиною.
Не уникайте запитань про війну. Відповідайте чесно, але відповідно до віку, не перевантажуючи дитину страшними подробицями. Важливо дати зрозуміти: дорослі поруч і знають, що робити.
????Не забороняйте боятися.
Фрази «не плач» чи «не бійся» не допомагають подолати страх. Краще сказати: «Я розумію, що тобі страшно. Ти можеш розповісти мені про це».
????Створюйте відчуття безпеки.
Під час повітряної тривоги спокійно пояснюйте дитині послідовність дій. За можливості дозвольте взяти в укриття улюблену іграшку, книжку чи іншу знайому річ, яка допомагає заспокоїтися.
????Зберігайте звичний розпорядок дня.
Сніданок, навчання, прогулянка, сімейна вечеря, розмова перед сном — прості щоденні ритуали повертають дитині відчуття передбачуваності та стабільності.
????Контролюйте інформаційне навантаження.
Дітям не потрібно постійно бачити кадри руйнувань, загиблих і поранених. Не варто залишати новини увімкненими фоном у домі.
????Дозволяйте дитині залишатися дитиною.
Гратися, сміятися, малювати, зустрічатися з друзями, святкувати день народження та мріяти — це природні потреби дитини навіть під час війни. Радість не є приводом для сорому.
????Пам’ятайте про себе.
Батькам також потрібні відпочинок і відновлення. Втома, страх і тривога в умовах війни — зрозумілі реакції. Турбота дорослого про себе допомагає бути опорою для дитини.
Зверніть увагу на тривалі зміни в поведінці.
Якщо сильний страх, проблеми зі сном, постійна тривожність, замкнутість, агресивність або інші різкі зміни поведінки не минають чи посилюються, варто звернутися по професійну допомогу.
Українські діти сьогодні дорослішають у надзвичайно складних обставинах. Ми не можемо забрати з їхнього життя всі небезпеки війни, але можемо дати їм найважливіше — любов, підтримку, увагу та відчуття, що вони не залишаються зі своїм страхом наодинці.
Будьте поруч. Слухайте. Обіймайте. Говоріть із дітьми.
І щодня нагадуйте їм:
«Ти не один. Я поруч».
Матеріал підготовлено за інформацією ГО «Правозахисна спілка “Допоможемо дітям”».
Оригінальна публікація
https://www.facebook.com/share/p/19UGuWUR42/ #ДітиПідЧасВійни #ДітиІВійна #ПсихологічнаДопомога #ПідтримкаДітей #ПсихологіяДитини #ДитячийСтрес #ДитячіСтрахи #ПсихічнеЗдоровя #ПорадиБатькам #БатькиІДіти #БезпекаДітей #ДопомогаДітям #УкраїнськіДіти #ДітиУкраїни #ВійнаВУкраїні #Україна #ТурботаПроДітей #ЗахистДітей #ПідтримкаПоруч #МиПоруч
