Цей небезпечний чадний газ!!!
Загибель людей внаслідок отруєння чадним газом – це давня проблема.
Особлива небезпека від чадного газу проявляється під час пожежі всередині будівлі, коли повітряобмін у приміщенні ускладнюється. Чадний газ легко проникає в кров через легені і взаємодіє з гемоглобіном, внаслідок чого це призводить до розвитку кисневої недостачі (гіпоксії). Головним клінічним симптомом при гострому отруєнні чадним газом є втрата людиною свідомості. Розрізняють три ступені отруєння окисом вуглецю: легкий ступінь отруєння, який протікає або без втрати свідомості, або з нетривалою її втратою; отруєння середнього ступеня, коли свідомість утрачається на більш або менш тривалий час, і повертається вона відразу після того, як потерпілого винесуть на свіже повітря; тяжкий ступінь отруєння, коли спостерігається тривала втрата свідомості, виникає розлад дихання, воно стає швидшим. При всіх ступенях отруєння чадним газом насамперед слід якнайшвидше вивести отруту з організму та вжити необхідних заходів долікарської допомоги.
Для того, щоб надати людині допомогу при отруєнні чадним газом, МНС рекомендує громадянам декілька необхідних у таких ситуаціях прийомів. Перш за все, потерпілого треба винести на свіже повітря, піднести до ніздрів шматочок вати, змочений нашатирним спиртом. Дуже важливо правильно розмістити потерпілого: обов’язково покласти на тверду поверхню; голову відхилити максимум назад; розстебнути всі частини одежі, що стискають дихальні шляхи. Саме таке положення потерпілого створює добру прохідність дихальних шляхів. Найбільш ефективним способом допомоги при отруєнні чадним газом вважається штучне дихання, методика якого є дуже простою: для забезпечення прохідності дихальних шляхів потрібно закинути максимально голову назад, висунути нижню щелепу вперед, видалити чужорідні тіла з ротової порожнини хворого. Приступити до проведення штучного дихання: зробити два ефективні штучні вдихи, кожний із яких при правильному проведенні має призвести до піднімання й опускання грудної клітини. При цьому треба зберігати положення голови з максимально розігнутим шийним відділом хребта та притримувати нижню щелепу. Не припиняючи реанімації, слід негайно викликати швидку допомогу чи відправити потерпілого до кваліфікаційного медичного закладу для проведення інтубації та апаратного штучного дихання.
