Наш народ переживає найтрагічніші сторінки своєї історії. Серце крається від жалю за всіх загиблих у цій кривавій та лютій війні. Болить душа за мужніх Героїв, які віддають найцінніше – своє життя – для того, щоб ми з вами могли жити.
02 квітня 2024 року Самгородоцька громада попрощалася з патріотом, відважним воїном, Героєм – Миколою БІЛИЛІВСЬКИМ.
Білилівський Микола Едуардович народився 03 січня 1966 року в дружній, багатодітній сім’ї Едуарда Даниловича та Марії Олексіївни Білилівських у селі Сошанське. Дитинство та юнацькі роки проживав у рідному селі. Навчався у Сошанській середній школі, згодом у Зозулинецькій загальноосвітній школі. Вступив на навчання до Вінницького авіаційного училища, після закінчення якого почав працювати за фахом. З 1983 по 1986 роки проходив строкову військову службу. У 1988 році одружився. Разом із коханою дружиною Тетяною виховали сина Віталія. З 1998 по 2022 роки працював зварювальником у СТОВ «Хлібороб» с.Зозулинці. 25 лютого 2022 року одним із перших став на захист Батьківщини. Разом зі своїми побратимами воював із ворогом у найзапекліших боях на Донецькому напрямку.
Білилівський Микола Едуардович, мужньо виконуючи військовий обов’язок в бою за Україну, за її свободу та незалежність, загинув 28 березня 2024 року в районі населеного пункту Іванівське Донецької області.
Завжди працьовитий, активний та надійний - таким був Микола Едуардович.
Віддати шану мужньому захиснику України прийшли близькі, друзі, знайомі та вдячні земляки.
В храмі села Сошанське відбулось заупокійне богослужіння, яке очолили священники Вінницько-Барської єпархії Православної Церкви України. На кладовищі пройшов мітинг-реквієм, на якому від усіх громадян висловили щирі співчуття сім’ї, родичам, близьким та друзям з приводу передчасної смерті земляка та Героя – сільський голова – Лановик Сергій Якович, староста с. Зозулинці – Максимчук Олександр Васильович та побратим Героя.
Із військовими почестями загиблого воїна поховали у с. Сошанське на Алеї Слави. На його честь прозвучав військовий салют, а тіло віддали землі під звуки Державного Гімну України.
З вдячністю та глибоким сумом схиляємо голови, розділяючи невимовний біль втрати з рідними, друзями та близькими.
Герої української землі не вмирають, світла пам’ять про них буде жити вічно.
Вічна пам’ять Герою! Слава Україні!