Біль втрати складно заспокоїти, та ще більше він пече, коли втрачаємо справжніх та щирих, які могли б ще так багато зробити…
29 лютого минає перша річниця загибелі нашого Захисника, відважного воїна, жителя села Сошанське – Анатолія ФЕДОРЦЯ.
Річниця гіркої розлуки, вічного жалю і світлої пам'яті…
Скільки б часу не минуло, не зітруться імена тих, хто не повернувся з війни.
Федорець Анатолій Васильович народився 23 вересня 1987 року в дружній, багатодітній сім’ї Василя Юхремовича та Ніни Соловеївни Федорців у селі Зозулинці. Дитинство та юнацькі роки проживав у рідному селі. У 2004 році закінчив Зозулинецьку середню школу та вступив до Гущинецького вищого професійного училища, де здобув професію механізатора. Після закінчення навчання розпочав трудову діяльність у місцевому господарстві «Хлібороб». У 2009 році одружився. Разом із коханою дружиною Людмилою виховували двох чудових донечок Анастасію та Ангеліну.
18 серпня 2023 року став на захист Батьківщини. Разом зі своїми побратимами воював із ворогом у найзапекліших боях на Авдіївському напрямку Донецької області.
Загинув Федорець Анатолій Васильович 29 лютого 2024 року в районі населеного пункту Кліщіївка Бахмутського району під час виконання військового обов’язку в бою за Україну, її свободу та незалежність.
Це був сильний, відважний та мужній боєць, який до останнього свого життєвого подиху боровся за свободу, за мир, за вільну Україну.
Щира вдячність, безмежна шана та вічна пам’ять! Пам’ятаємо про тебе, як про людину міцну духом і нескорену, людину, котра віддала своє життя заради нашого мирного майбутнього у вільній та незалежній Україні!
Вічний спочинок та світла пам'ять Герою!
Низький уклін рідним та близьким воїна!
