Війна – страшна, кривава, залишає після себе не лише зруйновані і спалені села та міста. Ця лиха сила приносить із собою багато горя та страждань і забирає в нас найцінніше.

Сьогодні, 25 червня минає річниця від дня смерті відважного воїна, патріота, Героя – Вадима АНДРІЙЧЕНКА.

Андрійченко Вадим Васильович - народився 17 червня 1988 р. у с. Блажіївка, в дружній родині Лариси Іванівни та Василя Олександровича Андрійченків.

З вересня 1995 року навчався у Дубовомахаринецькій загальноосвітній школі та продовжив навчання у старших класах Зозулинецької школи.

Вищу освіту здобув у Вінницькому державному педагогічному університеті. Працював учителем історії та правознавства у Зозулинецькому та Дубовомахаринецькому ЗНВК.

По закінченню навчання одружився з Світланою. У 2017 р. в сім’ї народився син Артем.

Вадим був люблячим сином, братом, онуком, турботливим чоловіком, батьком, вірним товаришем, щирим, життєрадісним, мужнім патріотом.

У перші дні після повномасштабного вторгнення, повернувся з закордону в Україну і став на захист рідної землі у складі 59 бригади 1-го стрілецького батальйону.

Наш Герой проходив службу в гарячих точках на сході України - Херсон, Миколаїв, Мар’їнка. Нещодавно відбувши навчання у Києві, отримав звання молодшого лейтенанта.

Помер 25 червня 2023 р. внаслідок отриманих травм, несумісних із життям.

У річницю загибелі нашого оборонця вшануймо пам'ять Героя вдячним словом і молитвою. Пам’ятаймо про його жертовність... Схилімо голови в пошані перед тими, хто віддав своє життя за нас... Ми не можемо повернути до життя полеглих захисників, але можемо зберегти пам’ять про них!

Вічна пам’ять, слава і шана Герою-земляку, а його рідним і близьким – глибокі співчуття.

Спочивай з миром! Герої не вмирають! Вони назавжди в наших серцях!

Слава Україні! Слава Героям!