Три роки болю, тиші і жалю,
Три роки пам’ять серце обіймає.
Герой не вмер — він в строю, в бою,
Він у серцях навіки проживає.
Сьогодні, 12 травня 2026 року, минає третя річниця з дня загибелі уродженця села Самгородок, відважного воїна - Євгена ОСАУЛКА.
Три роки болю, суму й невимовної туги.
Осаулко Євген Васильович народився 21 січня 1969 року у с. Самгородок в дружній родині Осаулків. Все дитинство та юнацькі роки проживав у рідному селі.
У 1986 році закінчив навчання у Самгородоцькій середній загальноосвітній школі.
Професійну освіту отримав у Гущинецькому вищому професійному училищі. У 1987-89рр. проходив службу в Збройних Силах України. Трудову діяльність розпочав у САТ “Самгородоцьке” .
У 1991р. одружився з Хорошун Наталією Борисівною. 1992 року у молодого подружжя народився син Сергій, а у 1999 - Дмитро.
Згодом переїхав на постійне місце проживання у Житомирську область.
У лютому 2023 року Євген став на захист Батьківщини. Ніс службу інспектором Прикордонної Служби, водієм першої групи мінометів 2 вогневого відділення мінометної прикордонної застави загону Державної Прикордонної Служби України. Воював на Донецькому напрямку.
Загинув 12 травня 2023 року внаслідок отриманих поранень в районі населеного пункту Степове Донецької області.
Час минає, але біль втрати не згасає. Добра пам’ять про нього житиме у серцях рідних, друзів та односельців. Нехай Господь дарує йому вічний спокій. Висловлюємо щирі співчуття родині та схиляємо голови у скорботі.
Світла пам’ять. Вічний спокій душі.
