Сьогодні йому мало б виповнитися 40, але на жаль не судилося …
01 лютого 2025 року у день його народження Самгородоцька громада попрощалася з воїном, життя якого забрала хвороба - Ігорем Шараєм.
Шарай Ігор Олександрович народився 01 лютого 1985 року у селі Збараж в сім'ї Любові Володимирівни та Олександра Васильовича Шараїв.
Дитинство та юнацькі роки проживав у рідному селі. У 1991 році вступив у Збаразьку середню загальноосвітню школу, у якій провчився 9 років. У 2000 році, по закінченню школи, вступив до Новогребельської філії Калинівського ПТУ № 21 Вінницької області, де здобув спеціальності тракториста-машиніста, водія та слюсаря.
У 2003 році був призваний на строкову військову службу у внутрішніх військах, яка проходила у м. Ірпінь.
Після завершення служби розпочав трудову діяльність у місцевому господарстві ВІА «ПРОГРЕС».
У 2014 році добровільно став учасником Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей у складі військової частини А1445 131-го окремого розвідувального батальйону імені полковника Євгена Коновальця.
Попасна, Єкатеринівка, Золоте, Новоолександрівка, Артемівськ, Селідово, Миронівка – всі гарячі точки на сході України.
Молодший сержант Шарай Ігор Олександрович неодноразово нагороджувався відзнаками та грамотами оперативного командування «Південь» за зразкову дисципліну та значні досягнення у службі: зокрема відзнакою 131 окремого розвідувального батальйону «Хрест розвідника» та відзнакою «За заслуги».
У 2022 році одружився з коханою Вікторією, разом виховували двох синочків Іллюшу та Богданчика. Попереду життя, плани, мрії… Але їм не судилося збутися…
Після повномасштабного вторгнення, у березні 2022 року був мобілізований до лав Збройних сил України, де зі своїми побратимами воював із ворогом на Запорізькому напрямку у складі військової частини А 4590.
Війна підірвала здоров'я Ігоря Олександровича, а 30 січня 2025 року, забрала і життя. Йому назавжди 39…
Попрощатися із мужнім Захисником прийшли близькі, друзі, знайомі та вдячні земляки.
В храмі Успіння Пресвятої Богородиці в селі Збараж відбулось заупокійне богослужіння за українським воїном, яке очолив священник Православної церкви України Віктор Воронко.
На кладовищі пройшов мітинг-реквієм, на якому від усіх громадян висловили щирі співчуття сім’ї, родичам, близьким та друзям з приводу передчасної смерті земляка та Героя – сільський голова – Лановик Сергій Якович та священник Віктор Воронко.
Із військовими почестями загиблого воїна провели в останню земну дорогу. На його честь прозвучав військовий салют, а тіло віддали землі під звуки Державного Гімну України.
Жодні слова не здатні зменшити біль, який відчувають рідні.
Вічна пам’ять і слава українському воїну!
