Осаулко Юрій Леонідович
(17.01.1981 – 20.01.2015)
Старшина роти 81-ї окремої аеромобільної бригади, 90-го окремого аеромобільного батальйону
Народився в селі Самгородок Самгородоцької громади Хмільницького району. З 1987 по 1998 роки навчався у Самгородоцькій загальноосвітній школі. У 1999 році закінчив шоферні курси в СПТУ села Гущинці. З 1999 по 2001-ий роки проходив строкову службу у місті Мукачево. 2005 році одружився, виховував двох дітей. Деякий час працював на одній з Вінницьких мебельних фірм, згодом очолив бригаду, з якою їздив з метою заробітку по різних містам України.
23 серпня 2014 року отримав повістку з військкомату, пройшов перепідготовку в місті Житомир. З 14 листопада направлений в зону АТО ( села: Костянтинівка, Водяне, Піски). Напередодні Нового 2015 року проходив у короткочасну відпустку. 5 січня відбув до місця дислокації.
Воював у складі 81-ї бригади 90-го батальйону (РВП роти аеромобільних військ) з позивним «Єсаул», був командиром підрозділу. 20 січня 2015 року поліг під бетонними плитами під час оборони Донецького аеропорту. Впізнаний за експертизою ДНК.
Указом Президента України «За особисту мужність та високий професіоналізм, виявленні у захисті державного суверенітету та територіальну цілісність України, вірність військовій присязі» нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступення (посмертно). Нагороджений нагрудним знаком «За оборону Донецького аеропорту» (посмертно), медаллю УПЦ КП «За жертовність і любов до України» (посмертно), нагрудним знаком «Гідність та Честь» (посмертно), Почесною відзнакою Козятинської міської ради – нагрудним знаком «За героїзм та патріотизм» )посмертно).
На честь загиблого земляка на будівлі Самгородоцької школи встановлено меморіальну дошку. Церемонія відкриття пам’ятного знаку відбулася 17 січня 2016 року за участі батьків героя.
