Журавель Василь Іванович народився 28 травня 1976 року у селі Дубові Махаринці в сім'ї Галини Андріївни та Івана Вікторовича Журавлів.
Дитинство та юнацькі роки проживав у рідному селі. У 1983 році вступив у Дубовомахаринецьку середню загальноосвітню школу, у якій провчився 9 років.
У 1994 році був призваний на строкову військову службу.
Після завершення служби розпочав трудову діяльність у колгоспі в тракторній бригаді. Саме там пройшов курси й отримав посвідчення тракториста. Певний час працював у бригаді, згодом — на цукровому заводі. Після цього багато років працював у фермерських господарствах Гуменюка Ігоря Івановича та Грабарчука Романа Анатолійовича, де виконував різноманітну роботу — був і трактористом, і помічником у будь-якій справі. Усе, що було потрібно — він умів і робив.
Василь був надзвичайно доброю, справжньоюлюдиною. Завжди вислухає, завжди усміхнений, завжди допоможе. А коли хотів побурчати чи бути суворим — у нього навіть це виходило по-доброму.
Він жив простим, щирим життям. Мав багато друзів, кумів, знайомих, які його поважали, любили, цінували.
Батьків Василь втратив давно, тож найближчою людиною для нього був рідний брат Микола, який ще з грудня 2022 року теж боронить Україну.
24 вересня 2024 року отримав повістку та став на захист України. Разом із побратимами воював із ворогом на Донецькому напрямку у складі військової частини А 7039. Служив чесно, відповідально, з гідністю.
Солдат резерву 312-ої резервної роти Журавель Василь Іванович, вірний військовій присязі, мужньо виконуючи військовий обов'язок в бою за Україну, її свободу і незалежність, загинув 15 квітня 2025 року в районі населеного пункту Криниці Краматорського району Донецької області.
