Війна – страшна, кривава, залишає після себе не лише зруйновані і спалені села та міста. Ця лиха сила приносить із собою багато горя та страждань і забирає в нас найцінніше.
Сьогодні, 25 червня минає річниця від дня смерті відважного воїна, патріота, Героя – Вадима АНДРІЙЧЕНКА.
Андрійченко Вадим Васильович - народився 17 червня 1988 р. у с. Блажіївка, в дружній родині Лариси Іванівни та Василя Олександровича Андрійченків.
З вересня 1995 року навчався у Дубовомахаринецькій загальноосвітній школі та продовжив навчання у старших класах Зозулинецької школи.
Вищу освіту здобув у Вінницькому державному педагогічному університеті. Працював учителем історії та правознавства у Зозулинецькому та Дубовомахаринецькому ЗНВК.
По закінченню навчання одружився з Світланою. У 2017 р. в сім’ї народився син Артем.
Вадим був люблячим сином, братом, онуком, турботливим чоловіком, батьком, вірним товаришем, щирим, життєрадісним, мужнім патріотом.
У перші дні після повномасштабного вторгнення, повернувся з закордону в Україну і став на захист рідної землі у складі 59 бригади 1-го стрілецького батальйону.
Наш Герой проходив службу в гарячих точках на сході України - Херсон, Миколаїв, Мар’їнка. Нещодавно відбувши навчання у Києві, отримав звання молодшого лейтенанта.
Помер 25 червня 2023 р. внаслідок отриманих травм, несумісних із життям.
У річницю загибелі нашого оборонця вшануймо пам'ять Героя вдячним словом і молитвою. Пам’ятаймо про його жертовність... Схилімо голови в пошані перед тими, хто віддав своє життя за нас... Ми не можемо повернути до життя полеглих захисників, але можемо зберегти пам’ять про них!
Вічна пам’ять, слава і шана Герою-земляку, а його рідним і близьким – глибокі співчуття.
Спочивай з миром! Герої не вмирають! Вони назавжди в наших серцях!
Слава Україні! Слава Героям!
