Кожна війна має своїх Героїв! Багатьом із них, на жаль, не судилось повернутися живим. Безжалісна війна забирає найкращих.
Сьогодні, 15 листопада 2022 року в Самгородоцькій громаді провели в останню путь нашого земляка патріота та Героя - Олексія Білика.
Олексій народився 29 березня 1990 року в селі Йосипівка, де проживав, навчався та успішно закінчив школу. Після закінчення строкової служби у м.Хмельницький, переїхав до столиці, де одружився та ростив маленьку донечку.
Підписавши контракт у 2016 році, пішов служити до Національної гвардії України, до 3018 частини - бригади швидкого реагування у м.Києві звідки згодом вирушив на перше бойове завдання на Схід.
Після повномасштабного вторгнення знову став на захист цілісності та суверенітету рідної Батьківщини. Олексій брав участь в обороні Рубіжного, Лисичанську, Сєверодонецька та звільненні Лиману.
Під час чергового завдання 8 листопада в районі Курдюмівки Бахмутського району Донецької області, внаслідок дій ворога отримав поранення несумісне із життям.
Віддати шану мужньому захиснику України прийшли близькі, друзі, знайомі, бойові побратими, та вдячні земляки. В останню путь Героя провели, встеливши квітами дорогу від будинку, де проживали батьки, до храму Святих апостолів Петра та Павла, де відбулось заупокійне богослужіння за українським воїном та прощання з загиблим, до місця вічного спокою. Поховали мужнього воїна на місцевому кладовищі.
Білик Олексій Миколайович нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступення та відзнакою Міністерства внутрішніх справ України «Вогнепальна зброя».
Нехай добрий, світлий спомин про захисника назавжди залишиться у пам’яті рідних, колег, друзів та усіх, хто знав його, любив і шанував.
Сумуємо разом з Вами, підтримуємо в годину скорботи. Нехай душа загиблого знайде вічний спокій, а Господь прийме, де праведні спочивають!
Вічна пам’ять Герою! Слава Україні!
