За вільне майбутнє держави, її територіальну цілісність наші захисники віддають найцінніше - власні життя. Гіркота від втрати, біль, який пронизує, до якого не можна звикнути, якого не можна пробачити…
Сьогодні, 31 березня 2025 року, минає перша річниця з дня загибелі нашого земляка, відважного воїна, Героя - Олександра СЕНЕНКА.
Олександр Володимирович Сененко народився 04 березня 1973 року в сім’ї Володимира Миколайовича та Тетяни Володимирівни Сененків у селі Широка Гребля. Дитинство та юнацькі роки проживав у рідному селі. Закінчивши 8 класів Широкогребельської школи, вступив до Смілянського технікуму харчової промисловості, де здобув професію механіка. Після закінчення технікуму 1 рік попрацював за спеціальністю на цукровому заводі і був призваний на військову строкову службу. По завершенні служби повернувся знову на цукровий завод, де пропрацював довгий час вантажником, а також в охороні. У 2010 році одружився з Наталією Володимирівною, народилась донечка Анастасія. Після повномасштабного вторгнення росії, 05 березня 2022 року одним із перших був мобілізований. Службу проходив у військовій частині А0549 Збройних Сил України, згодом у частині А 4030.
Сененко Олександр Володимирович, солдат, р озвідник-кулеметник розвідувальної групи загону спеціального призначення, мужньо виконуючи військовий обов’язок в бою за Україну, її свободу та незалежність, загинув 31 березня 2024 року в районі населеного пункту Уманське Донецької області.
Він назавжди залишиться в серці кожного з нас, як приклад патріотизму, незламності духу, добра, самопожертви та безмежної любові до України.
Герої не вмирають, вони залишаються у наших серцях! Вічна пам’ять і слава українському воїну, який захищав рідну Україну і кожного з нас! Щирі співчуття рідним і близьким.
