Наш народ переживає найтрагічніші сторінки своєї історії. Серце крається від жалю за всіх загиблих у цій кривавій та лютій війні. Болить душа за мужніх Героїв, які віддають найцінніше – своє життя – для того, щоб ми з вами могли жити.
Сьогодні, 27 лютого 2025 року минає друга річниця з дня загибелі нашого земляка, відважного Захисника України, уродженця села Михайлин – Василя ТРОНЧУКА.
Минає друга річниця з того трагічного дня, та біль не вщухає.
Трончук Василь Васильович народився 25 серпня 1969 року в селі Михайлин Козятинського району Вінницької області.
В 1987 році закінчив Козятинське ПТУ №17, з листопада 1987 року по листопад 1990 року служба в армії у військово-морському флоті.
Після повернення з служби розпочинає свою трудову діяльність у САТ «Юзефо-Миколаївське» електриком, пізніше старшим електриком, після банкрутства господарства – електрик в ТОВ «АРЧІ», а з 2008 року – електромонтером ТзОВ «Юзефо-Миколаївська АПК».
Одружився з Михайловою Катериною Дмитрівною.
З початком повномасштабного вторгнення 25 лютого став на захист своєї родини, рідної країни.
Головний сержант, оператор 1 відділення взводу протитанкових керованих ракет 1 стрілецького батальйону 59 бригади військової частини А 1619 Збройних Сил України загинув 27 лютого 2023 року біля с. Невільське Донецької області.
Він гідно боронив Батьківщину й віддав життя за незалежність, територіальну цілісність України, мирне та спокійне життя кожного з нас. Пам'ятаймо про це...
Нехай його велика жертва та відданість навічно залишаться в наших серцях та будуть прикладом для наступних поколінь.
Пам’ятаймо про його жертовність...
Схилімо голови в пошані перед тими, хто віддав своє життя за нас… Не зможемо повернути до життя полеглих оборонців, але можемо зберегти пам’ять про них!
Висловлюємо щирі співчуття родині загиблого Героя. Сумуємо...
Вічна слава і пам’ять Герою!
Слава нації! Смерть ворогам
