Наш народ переживає найтрагічніші сторінки своєї історії. Серце крається від жалю за всіх загиблих у цій кривавій та лютій війні. Болить душа за мужніх Героїв, які віддають найцінніше – своє життя – для того, щоб ми з вами могли жити.
Сьогодні, 16 квітня 2025 року, минає третя річниця з дня загибелі нашого захисника, відважного воїна, Героя, уродженця села Дубові Махаринці - Олександра ШЕВЧУКА.
Шевчук Олександр Миколайович народився 14 червня 1979 року в сім’ї Миколи Васильовича та Ольги Олександрівни Шевчуків у селі Дубові Махаринці. Дитинство та юнацькі роки пройшли у рідному селі. По закінченню навчання у місцевій школі, вступив до Козятинського міжрегіонального вищогопрофесійного училища залізничного транспорту, де здобув професійну освіту за спеціальністю “помічник машиніста”. З 1998 по 2000 рік проходив строкову службу у місті Житомир. Згодом, одружився, виховував трьох дітей. Останнім часом проживав у м.Києві, займаючись ремонтними роботами. Був мобілізований у перші дні повномасштабного вторгнення.
Олександр Шевчук - старший сержант 95 бригади ракетно-розвідувального підрозділу, навідник гранатометного відділення військової частини А1910 Збройних Сил України.
«Вірний військовій присязі… Мужній… Сміливий… Витривалий… І турботливий…» — так характеризували друзі та командування Олександра.
Загинув у ході російсько-української війни 16 квітня 2022 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту КурулькиХарківської області. Вважався безвісти зниклим. Через рік у квітні 2023 повернувся додому “на щиті”...
Схилімо голови в пошані перед тими, хто віддав своє життя за нас… Не зможемо повернути до життя полеглих оборонців, але можемо зберегти пам’ять про них!
Спочивай з миром, Герою, у Небесному Війську!
